ПРОФЕСІЙНІ
КОМПЕТЕНЦІЇ БІБЛІОТЕКАРЯ ХХІ СТОЛІТТЯ
У статті розглянуто обов'язкові фахові
компетентності бібліотекаря як професії майбутнього в Україні, окреслено шляхи
трансформації бібліотечної освіти і напрями подальшого розвитку бібліотечної справи.
Ключовіслова:
бібліотекар,професійні компетентності, вища бібліотечно- інформаційна
освіта, Україна.
В умовах прискореного прогресу
інформаційно-комп'ютерних технологій і стрімкого розвитку суспільства знань
змінюються соціальні функції бібліотек, що спонукає до оновлення професійних
якостей та компетентностей їхніх фахівців, трансформації бібліотечної освіти.
Бібліотекам сьогодні потрібні працівники,
які виявляють стійкий інтерес до професії, мають організаторські, творчі
здібності, відзначаються активною життєвою позицією і комунікабельністю.
Професія бібліотекаря багатогранна,
різнопланова і фундаментальна. Із розвитком інформаційних технологій вимоги до
неї постійно змінюються. Ті формули успіху, які діяли вчора, сьогодні стають не
актуальними. І чим серйозніші зміни, тим більша потреба у підвищенні
кваліфікації, безперервному навчанні.
Над цією проблематикою постійно працюють
вітчизняні учені, зокрема еволюцію, сучасний стан, напрями реформування та
перспективи розвитку вищої бібліотечно-інформаційної освіти досліджують В.
Бабич [1], В. Загуменна [2], В. Ільганаєва [3],
Т. Новальска [5],та ін.
Стратегічні прогнози розвитку професій
Міжнародного кадрового порталу Head Hunter Україна та британської дослідницької
групи The Future Laboratory свідчать: для того, щоб успішно діяти у
майбутньому, інформаційний фахівець має відповідати таким вимогам: 1) навчатися
впродовж життя; 2) вміти працювати віддалено; 3) бути крос-функціональним,
працювати на стику професій; 4) удосконалювати знання з ІТ-технологій; 5) вміти
керувати потужними цифровими архівами; 6) бути фахівцем у big date – вміти
аналізувати і розподіляти великі обсяги інформації; 7) вміти самостійно
навчатися; 8) бути універсальним, вміти творчо мислити, цілеспрямовано досягати
цілей; 9) володіти не лише комп’ютерною, а й мережевою грамотністю; 10) володіти
кількома мовами [1, с.13].
Метою статті є визначення переліку
обов’язкових фахових компетенцій бібліотекаря як професії майбутнього та
окреслення шляхів трансформації бібліотечної освіти.
Що ж
означає саме слово компетенція, розглянемо скориставшись юридичною
енциклопедією.
Компетенція
[лат. competentia від compete – взаємно прагну; відповідаю, підхожу] –
сукупність предметів відання, функцій, повноважень, прав і обов’язків органу
державної влади, органу місцевого самоврядування або їх посадової особи чи
службової особи, що визначаються конституцією [2, с. 210].
Отже, під компетенцією слід розуміти
певну сферу, коло діяльності, наперед визначену систему питань щодо яких
особистість повинна бути добре обізнана, тобто володіти певним набором знань,
умінь, навичок та власного до них ставлення.
З досвіду відомо, що бібліотекар початку
XXI століття відрізняється від своїх колег 80-х рр. ХХ ст. підвищеним інтересом
до впровадження нових технологій, вивчення та застосування в своїй роботі професійного
спілкування з читачем, передачі йому бібліографічної інформації, особистій
ініціативі, творчості – словом, тим, що називається активною професійною
позицією [4].
Це з одного боку. З іншого, той-таки
досвід підтверджує зворотне. Сьогодні, в епоху комп’ютерних комунікацій, як
ніколи раніше, гостро стоїть питання про збереження бібліотекарів як
професійної спільноти. Сучасний бібліотекар розгублений, він сьогодні ні в чому
не впевнений по-справжньому і перш за все у потрібності своєї професії.
Сьогодні
вища бібліотечно-інформаційна освіта України повною мірою не задовольняє потреб
сучасних бібліотек та її користувачів. Наявна система підготовки потребує
орієнтації на світові тенденції освіти та міжнародні стандарти. Як зауважує
професор Т. Новальська, активізація процесів інтеграції, розвиток відкритого
інформаційного суспільства зумовлює вироблення концептуальної моделі підготовки
сучасного бібліотекаря та бібліотекаря майбутнього [5, с. 32]. Отже, нагальною
є потреба вдосконалення переліку професійних компетентностей майбутнього
бібліотекаря як інформаційного фахівця ХХІ сторіччя.
Важливим інструментом удосконалення змісту
сучасної фахової освіти є ухвалена Кабінетом Міністрів України Стратегія
розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року "Якісні зміни
бібліотек для забезпечення сталого розвитку України", в якій визначено
пріоритети, завдання та першочергові дії для ефективного розвитку галузі,
зокрема й щодо якісного кадрового складу. Одним зі стратегічних напрямів розвитку
бібліотечної справи є "забезпечення професійного розвитку персоналу
біб-ліотек, оновлення системи бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення
кваліфікації". Його реалізація передбачає, зокрема, актуалізацію системи
знань, умінь і навичок працівників бібліотек і трансформацію системи їх
безперервної освіти відповідно до міжнародних стандартів [7].
Третім
важливим документом, в якому закладено концептуальні підходи до формування
змісту освіти сучасного бібліотечного фахівця, є Стратегічні прогнози розвитку
професій Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна та британської
дослідницької групи The Future Laboratory [7]. Результати досліджень свідчать
про нові вимоги до фахівця майбутнього, який має повною мірою відповідати
потребам інформаційного ринку праці. Означені основоположні документи
регламентують підготовку бібліотекаря у напрямі суттєвого розширення
професійних компетентностей.
У зарубіжній практиці підготовки
бібліотечних фахівців важливою є орієнтація на вимоги кадрових порталів, що є
своєрідним вектором дій на майбутнє. Зокрема, однією з основних вимог є
навчання впродовж життя. Це завдання розглядають як ступеневий процес розвитку
особистості (фахівця), що складається з трьох етапів: отримання фахової освіти
у вищому навчальному закладі (отримання базових знань); постійне підвищення
кваліфікації, яке є невіддільною частиною профільної діяльності, що визначає її
якість та здійснюється на основі використання інноваційних методів навчання і
професійного розвитку (дистанційна освіта, майстер-класи, онлайнові тренінги,
відеокурси, конференції та круглі столи, консультації тощо); самонавчання, що
супроводжує всі етапи професійного зростання фахівця. Його основою є самостійне
творче зростання, самовдосконалення, участь у професійній комунікації через
системне ознайомлення з фаховою періодикою, відвідування тренінгів і
майстер-класів, конференцій, презентацій та ін.
Освоєння
і постійне вдосконалення бібліотечними фахівцями знань з
інформаційно-комп'ютерних та інтернет-технологій допоможе набути навичок для
забезпечення таких вимог сучасних кадрових порталів: вміти працювати віддалено;
удосконалювати знання з основ ІТ-технологій; вміти управляти потужними
цифровими архівами; володіти комп'ютерною та мережевою грамотністю.
Зауважимо,
що новий тип бібліотекаря — інформаційного фахівця, який матиме попит на ринку
праці в майбутньому та буде потрібний упродовж професійного життя — це, звісно,
компетентна, освічена, креативна особистість, яка протягом життя самовдосконалюється,
навчається та підвищує кваліфікаційний рівень.
Отже,
варто підтримати запропонований у проекті стандарту підготовки бакалавра зі
спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" [7]
перелік фахових компетентностей, сформований відповідно до сучасних тенденцій
розвитку бібліотечно-інформаційної професії та вимог ринку праці.
Найважливішими серед них є вміння:
—
здійснювати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію,
зберігання, поширення й надання в користування інформації та знань у будь-яких
форматах;
—
використовувати методи систематизації, пошуку, збереження, класифікації
інформації для різних типів контенту та носіїв;
—
використовувати сучасні прикладні комп'ютерні технології, програмне забезпечення,
мережеві та мобільні технології для вирішення завдань спеціальності;
—
аналізувати закономірності функціонування потоків і масивів документів та
електронних даних;
—
впроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і
послуг, підвищення якості обслуговування користувачів інформаційних,
бібліотечних та архівних установ; — використовувати PR та інші прикладні
соціокомунікаційні технології в умовах сучасної інформаційно-технологічної
інфраструктури;
—
застосовувати принципи проектування баз даних, інформаційних систем, соціальних
та інших комп'ютерних мереж, електронних бібліотек та архівів;
—
створювати, наповнювати та забезпечувати функціонування веб-сайтів і
веб-спільнот у мережі Інтернет;
—
самостійно навчатися та підвищувати рівень інформаційної культури.
Формування цього комплексу
компетентностей у процесі підготовки вітчизняних бакалаврів з інформаційної,
бібліотечної та архівної справи є запорукою їхньої конкурентоспроможності на
європейському ринку праці.
Як сказав колишній директор Школи
бібліотечної та інформаційної науки в Кентському державному університеті (США)
Р. Е. Рубіна «Основи бібліотечної та інформаційної науки» (2016), яке вселяє
оптимізм і надію на подальший розвиток бібліотек та необхідність і значимість
бібліотечної професії: «Як розвиватиметься професія у наступні десятиліття,
залежатиме від важливості наших фундаментальних цінностей, нашої здатності
адаптуватися до нових або трансформованих місій, необхідних нашому суспільству.
<….> Незважаючи на деякі труднощі, немає жодних доказів того, що
бібліотеки або бібліотекарі зникнуть у найближчому майбутньому» [7, c. 22].
На думку одного з найвпливовіших теоретиків
менеджменту XX століття Пітера Друкера «Кращий шлях передбачити майбутнє – це
створити його» [4]. Тож запрошуємо вас, шановні колеги, творити майбутнє разом
з нами!
Список
використаних джерел
1.
Бабич В. До проблем підготовки кадрів бібліотечно-інформаційної сфери / В.
Бабич // Бібліотечна планета. — 2005. — № 2. — С. 5—11.
2.
Загуменна В. В. Концептуальна модель підготовки бібліотечно-інформаційного
фахівця / В. В. Загуменна // Вісник Книжкової палати. — 2001. — № 2. — С.
20—21.
3. Ільганаєва
В. О. Системні зв'язки у вирішенні розвитку бібліотечної освіти / В. О.
Ільганаєва // Вісн. Харків. держ. акад. культури. — Вип. 39. — Харків : ХДАК,
2012. — 234 с.
4. Коржик, Н. Професійні
компетенції бібліотекаря ХХІ століття / Н. Коржик // Вісн. Кн. палати. – 2017.
– № 6. – С. 12–14.
5. Новальська Т. В. Еволюція вищої
бібліотечно-інформаційної освіти в Україні / Т. В. Новальська // V Львів-ський
бібліотечний форум "Бібліотека — відкритий світ" : зб. матеріалів /
Укр. бібл. асоц. ; редкол. : В. С. Пашкова, В. В. Загуменна, І. О. Шевченко, Я.
Є. Сошинська, О. В. Васильєва. — Київ : УБА, 2014. — С. 32—35.
6.
Популярна юридична енциклопедія / В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С.
Ковальський та ін. – Київ : Юріком Інтер, 2002. – 528 с.
7. Про
схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні
зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» [Електронний ресурс]
// Законодавство України Верховна Рада України : офіційний вебпортал. – Режим
доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-р (дата звернення : 22.07.2019). – Назва з
екрана.
8.Проекти
стандартів вищої освіти. — Режим доступу:
http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-rada-ministerstva/proekti-standartiv-vishhoyi-osviti.html.
— Назва з екрана.
Комментариев нет:
Отправить комментарий