среда, 23 ноября 2022 г.

ЗАПАЛИМО СВІЧКИ…

 

ЗАПАЛИМО СВІЧКИ…

      Коли дослідники говорять про голодомор 1932-1933 рр., мається на увазі  період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто приблизно 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 щогодини, майже 25 тисяч – щодня…

     З урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки), за приблизними підрахунками, голодомор забрав 14 мільйонів людей.

     В історії бурхливого ХХ-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце. В І статті Закону України «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», прийнятого 28.11.2006 року Верховною Радою України було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер щороку українці в останню суботу листопада згадують ці страшні роки, які пережив увесь народ і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки памяті.

     Запалимо поминальні свічки. Поставимо їх у кожному вікні. Хай у кожній родині старий і малий схилить голову перед памяттю невинно убієнних голодом-геноцидом, поставить свічку перед образом Божим.

                    Запалимо свічку у кожній оселі

                    На память навічну про дні невеселі…

                    Годину трагічну вшануємо нині:

                    Запалимо свічку у кожній родині…

 

                    Хай палає свіча…Хайпалає,

                    Поєднає нас вона в цей час.

                    Хай сьогодні спогади лунають.

                    Память чиста, світла і велична,

                    Пісня й слово хай єднає нас.

  

                                 


      

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ГОЛОДОМОР НА СУМЩИНІ 1932-1933»

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ГОЛОДОМОР НА СУМЩИНІ 1932-1933»

   Видання підготовлене з участю Сумської організації Спілки письменників України. Ця книга – перша спроба сумських авторів підняти завісу над страшною таємницею і злочином, найбільшим серед усіх часів і народів.

   Тема голодомору в Україні була не те що заборонена, а навіть вважалась вигадкою буржуазного Заходу і доморощених ворогів народу. Дарма, що про голод уже говорив увесь світ. Надходили звернення до Ліги Нації, щоб вона рятувала Україну, де вже загинуло кілька мільйонів людей.

   Але радянський Червоний Хрест відмовлявся від допомоги голодуючим, яку неодноразово пропонував Захід.

   Про голодомор 30 –х років на повний голос заговорили лише з проголошення незалежності України.

   Сумно говорити про те бачення й пережите страхіття. Люди ходили пухлі, одне одного не пізнавали. Щоб якось вижити, вони варили і їли шкури тварин, кору з дерев, різний бурян, жаб, котів, собак, дохлу конину і різне падло. У Терешківці був нападок людоїдства. Одна жінка – мати по черзі порізала і зїла всіх своїх дітей. Коли померла й сама, то на горищі хати було виявлено вісім дитячих голівок. Якщо з початку січня люди вмирали від голоду поодинці, то вже навесні – цілими сімями. Трупи валялися під тинами, при дорозі, в бурянах.

   КОЛЮЧА ВИСОТА

                                    Хоружівським акаціям – годувальницям,

                                    Що росли біля старого кладовища…

               Акації колюча гілка…

               Солодким цвітом і рясним

               У память увійшла не мілко.

               Під вечір цвіт, як білий дим…

                  Авжеж, тебе я не забуду –

                  В згорьовані, голодні дні

                  Хіба ж не помагала люду

                  І трохи помогла й мені.

              Ми куштували всяке зілля,

              Той цвіт припав нам до смаку.

               Чухрали ми колюче гілля,

               Втоляли голод нашвидку…

                  Приходили і хуторяни,

                  Бо в нас акація цвіла.

                  Сліпило сонце нас багряне,

                  Лякала жалами бджола…

               Своїх я друзів не забуду –

               Ось мій сусіда – сирота…

               У памяті довічно буде

               Колюча, давня висота…

                                                Олекса Ющенко

 



              

четверг, 17 ноября 2022 г.

ВИСТАВКА - СВІТ СКОВОРОДИ


У Державному навчальному закладі "Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу" організовано виставку до 300-річчя з Дня народження Григорія Сковороди


 

среда, 16 ноября 2022 г.

16 ЛИСТОПАДА –МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ


 

   16 ЛИСТОПАДА –МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

   Міжнародний день толерантності запровадили в 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

   «Патріотизм», «толерантність» набувають сьогодні особливого значення, тому що повага вихованців до одногрупника іншої національності, повноцінне спілкування на прикладах рівноправності, надання необхідної допомоги, уважне ставлення до його потреб у вирішенні виникаючих проблем – ось одна з головних цінностей людського існування в гармонії зі світом природи і суспільства.

                    Толерантне ставлення людини

                    Збереже планету від негод,

                    Розрубає мотлох павутини,

                    Переріже нитку перешкод.

                    Толерантне ставлення до всього

                    Збереже, врятує і спасе,

                    Допоможе вгледіть перемогу,

                    Допоможе витримати все.

                    Будь завжди нестримним вільнодумцем,

                    Свої мрії пензлем намалюй.

                    Освіти життя яскравим сонцем,

                    Толерантний Всесвіт побудуй.

  

  

среда, 9 ноября 2022 г.

МІСІЯ МОВИ – ТВОРИТИ ДЕРЖАВУ


   9 листопада – день української писемності та мови. Це свято на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували декілька видів писемності. Деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови в основному складається з аналогів грецьких літер та декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця. Але її, очевидно, знали не всі, оскільки до наших часів дійшов лише один зразок такого письма.

   Це свято було встановлено указом Президента України Леоніда Кучми в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора послідовника творців словянської писемності Кирила і Мефодія.

   День української писемності і мови – це не лише державне, але і церковне свято. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської.

                      В землі віки лежала мова

                      І врешті вибилась на світ.

                      О мово, ночі колискова!

                      Прийми мій радісний привіт.

                      На вік пройшла пора безславно

                      Цвіті і сяй, мова державна!



14 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКОВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

  14 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКОВ ЛІКВІДАЦІЇ                            НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС               Цього дня в Україні...