ЗАПАЛИМО СВІЧКИ…
Коли
дослідники говорять про голодомор 1932-1933 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр.
Саме за ці 17 місяців, тобто приблизно 500 днів, в Україні загинули мільйони
людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933року. В Україні тоді від голоду
вмирало 17 людей щохвилини, 1000 щогодини, майже 25 тисяч – щодня…
З
урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу,
кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу
психіки), за приблизними підрахунками, голодомор забрав 14 мільйонів людей.
В
історії бурхливого ХХ-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає
особливе місце. В І статті Закону України «Про голодомор 1932-1933 років в
Україні», прийнятого 28.11.2006 року Верховною Радою України було визначено, що
цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер щороку українці в
останню суботу листопада згадують ці страшні роки, які пережив увесь народ і о
16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті.
Запалимо поминальні свічки. Поставимо їх у кожному вікні. Хай у кожній
родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, поставить свічку перед образом
Божим.
Запалимо свічку у кожній
оселі
На пам’ять навічну про дні невеселі…
Годину трагічну вшануємо
нині:
Запалимо свічку у кожній
родині…
Хай палає свіча…Хайпалає,
Поєднає нас вона в цей час.
Хай сьогодні спогади
лунають.
Пам’ять чиста, світла і велична,
Пісня й слово хай єднає
нас.
