ЗАПАЛИМО СВІЧКИ…

 

ЗАПАЛИМО СВІЧКИ…

      Коли дослідники говорять про голодомор 1932-1933 рр., мається на увазі  період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто приблизно 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 щогодини, майже 25 тисяч – щодня…

     З урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки), за приблизними підрахунками, голодомор забрав 14 мільйонів людей.

     В історії бурхливого ХХ-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце. В І статті Закону України «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», прийнятого 28.11.2006 року Верховною Радою України було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер щороку українці в останню суботу листопада згадують ці страшні роки, які пережив увесь народ і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті.

     Запалимо поминальні свічки. Поставимо їх у кожному вікні. Хай у кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, поставить свічку перед образом Божим.

                    Запалимо свічку у кожній оселі

                    На пам’ять навічну про дні невеселі…

                    Годину трагічну вшануємо нині:

                    Запалимо свічку у кожній родині…

 

                    Хай палає свіча…Хайпалає,

                    Поєднає нас вона в цей час.

                    Хай сьогодні спогади лунають.

                    Пам’ять чиста, світла і велична,

                    Пісня й слово хай єднає нас.